Суме, мій! Мій місяченьку…
Все життя ти був один.
Все життя, ти, далеченько…
Безкінечний лік годин.
Розкажи нам, що ти бачиш?
Може суть кривавих змов?
Ти хоробрий, ти не плачеш,
Від печальних молитов.
Я зростав під твоє світло
В ріднім батьківськім вікні.
У душі дитинство квітло,
Як в теперішньому сні.
Розкажи нам, що ти бачиш?
Може ми уже чужі?
Може потайки ти плачеш?
Й душі наші у іржі…
Знаю я, що ти хотів,
Щоб природа волю мала,
Щоб лунав пташиний спів
Й в грудях музика заграла.
Щоб дитина під тобою
Малювала вміло квіти.
Не страшну і підлу зброю!
Бідні, бідні наші діти…
Пам’ятаю, у промінні,
Ти казав мені любити.
Я молюсь! В твоєму вмінні -
Донести, як мирно жити.
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2017