Натхненням стали рядки:
http://www.stihi.ru/2017/12/05/4796
автор: На Манжетах Вишиванки, вони виділені лапками.
"Чому весна залюблена у осінь, щось у природі сталося не так?"
Бо ще живе кохання моє й досі,нектар солодкий твій ще на устах...
"Чи досить ночі, випрохати зірку, щоб нам стежину виткала одну?"
Ми намалюємо удвох їх цілу низку, вблагаємо небесну сивину...
"Моя душа в благенькій одежині, – чи є тепло у променях зими?"
Про це не бійся, ми уже єдині, кохання нам розстелить килими...
"Видніє… І якраз прислівник "ясно" означить всіх думок моїх політ."
-Бо Віра у гармонію не гасне, повсюди з нами буде божий слід...
"Й ти не тривожся, в мене дома літо забуло знову кольорові сни."
Хай надихає рими своїм цвітом, мелодію гітарної струни...
П.В.М. 07.12.2017г.