Господь тобі дарує слово.
Не утікай,його не зрадь.
Зоріє думка пурпурова,
А ти тікаєш без оглядь.
Чого? Куди? В які тенета
Ховається гірка нудьга –
І відречеться від поета
Беззахисних римлян юрба.
Тобі б зібрати їх у кошик,
Теплом зігріти під плащем,
Бо сотні муз твоїх голосять
Безжальним градом і дощем.
А ти тікаєш полохливо
В зубаті жорна суєти
Моргає сатана грайливо
У темні манячи світи.
30.11.17