вольный перевод с украинского
стиха Лины Костенко "Крила",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2014/06/24/9998
Крылатым в земле очень мало потребы.
Земли у них нет, есть зато у них небо.
И нет у них поля, но есть у них воля.
Нет пары пока... Но близки облака.
И в этом, наверно, их правда навек.
А как же живёт на земле человек?
Он сам не летает, в мечтах лишь витает,
но всё-таки крылья имеет и знает!
В составе тех крыльев не пух и не перья -
из правды, из честности и из доверья.
Бывают - из верности и из любви.
Они из стремления к дружбе с людьми.
Они из старания в доброй работе.
И есть они в щедрой, от сердца, заботе.
Они из надежды и песни сердечной.
Они из мечты и поэзии вечной.
Зачем говорить, будто мы не летаем?
Мы крыльями веры любовь созидаем!
Оригинал:
А й правда, крилатим грунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має! А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір'я,
А з правди, чесноти і довір'я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надіі,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!