Твій милий стан і твої милі очі
Зачарували вже мене давно.
Пригадую слова єдині і пророчі,
Що в пам’яті лежать,немов рядно.
Твоя душа і усмішка грайлива
Так легко зводять з розуму мене.
Мов спека і раптова літня злива,
Мов вітер,що дерева сколихне.
Твої слова і твої ніжні руки
Затамували подих не на мить.
Відчув давно душевні якісь муки,
І серце за тобою вже болить.
10.12.2017 р.