Крапки слідів на білім полотні...
В відлуннях кроків стогнуть протиріччя
Зима-обман,що зітканий з снігів
Зсутулений між мною і узбіччям.
На шкірі тінь від віїв і роса.
П'ять міліметрів між холодними губами
Розтане сніг,і правда поміж нами
Хтось схлипне,прошепоче хтось "Краса"...
Мені час йти,вбираючись в пітьму,
В таку, що навіть сніг в ній розчиниться,
Що ти,що правда -чари,як водиця,
Що знов імітуватиме сльозу.
Кружляє сніг...Засніжені клени
В солодких снах зелені крони бачать,
Хтось в душу влив пів келиха вини
Хоча, спочатку думав, що удачі...
Над містом мрії віхола кружляє,
Неволить в сніг похнюплені дахи,
Кохання справжнім вдруге не буває,
Та й перше тяжко інколи знайти...