Людмила Юферова. Ти вернешся
Сегодня разгулялся ветровей,
Шуршит листвой последнею на грядке...
Коснулся первым инеем бровей...
От подлости душа уходит в пятки.
О, как болит тяжёлых мыслей слой,
Обиды горек мёд перебродивший...
Меня забыл ты, взгляд и голос мой,
Как пару строк из неудачных виршей.
Вернёшься ты, взрастёт печаль твоя
Сквозь мёрзлый грунт унылою тоскою.
Когда ты уходил, не знала я,
Хочу ли продолжать свой путь с тобою.
С украинского 11.12.17.
Ти вернешся
Сьогодні листя гонить вітровій…
Останнє листя із твойого саду…
А в мене – біла паморозь між вій,
Від міні-зради серце в п’яти пада.
О, як болить думок потужний зсув,
Кричить образа – подруга найгірша,
Бо ти пішов, мене отут забув,
Мов той рядок з приблуканого вірша.
Ти вернешся, бо страх твій проросте
Крізь мерзлу землю сірою журбою.
Коли ти йшов, чи думалось про те,
Чи я захочу далі йти з тобою.