Говорять Вeликi Свiту Цього Iван Франко

Белякова Светлана Николаевна
Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів”.


 “Добру науку приймай, хоч її від простого чуєш; злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив”.


 Книги — морська глибина, Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і трудів мав досить, Дивнії перли виносить.

Лиш боротись — значить жить.


Більш, ніж меч, і огонь, і стріла, і коса, Небезпечне оружжя – жіноча краса.


Любов не залежить від нашої волі, приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини.


Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg