Поетичний облом

Олександр Мачула
Я цілу ніч не спав, не їв –
творив! Уже під співи півня
спромігся на десяток слів,
але ж була то справжня пісня:

„Чудову пам’ятаю мить –
з’явилась ти переді мною,
як неба дивного блакить.
Мене ти вразила красою!“

Та вранці, о, який облом,
мені сказала моя душка,
що ті слова давним-давно
вже написав якийсь Опушкін…

18.12.2017