Чому стоїш ти, Осінь мила.
Тобі не шкода своїх ніг.
Вже майже все Зима накрила,
Лежить холодний білий сніг.
Ти майже гола серед снігу.
Чи ти не можеш попросити,
Щоб хтось пустив тебе під стріху
Замерзле тіло обігріти.
Іди до мене, Осінь люба.
Сорочку з довгим рукавом
Вдягни, сідай ось тепла груба,
А я схилюся над столом.
Я приготую тобі каву,
А хочеш лізь на теплу піч.
Зима на дворі свою справу
Робити буде в день і в ніч.
Відпочивай, пий каву теплу,
А коли втомиться Зима,
Кидати білий сніг на землю,
Збирайся і біжи сама.
Біжи, твій дім тебе чекає.
Вже час до нього повертати.
Мені сорочка нагадає.,
Я буду, Осінь, сумувати.