Налий мені, жіночко, борщика
Того, що варився в печі.
Налий із гарячого горщика,
А слідом готуй калачі.
Немає борща, де подівся?
До тебе приходив сусід.
З тобою борща він наївся
І з"їв калачі мої вслід.
За що ж ти його пригощала?
То може він дрова рубав?
Що, що ти там жінко сказала?
За те, що тебе цілував.
Говориш мені то здалося.
Він тільки поїв пироги.
Багато щось тут розвелося
Голодних козлів навкруги.
А чим ти мене нагодуєш?
Картоплі візьмеш з чугуна,
З того що свині ти готуєш?
То їж її, жінко, сама.
А я піду дрова рубати
Сусідці, одна що живе.
Так пахне борщем в неї з хати,
Та й, жінко, покину тебе.
А ти пироги їж з сусідом,
Нехай він цілує тебе.
Чого ж ти біжиш, жінко, слідом,
Як ти не шануєш мене.