Навіяно віршем Шона Маклеха Патрика «Норвезький ліс».
http://www.stihi.ru/2015/12/06/3603
Норвезький ліс. Вогкої глиці прах.
Блукаючи, як Данте, в сутінках думок
Відчув себе володарем мурах.
Я дихаю крижинами зірок
Шон Маклех Патрик
Там, у краю прадавніх веж,
Таїться у ярах
Чарівний ліс, де ти живеш,
Володарю мурах.
Де разом з шурхотом дерев
Шепочуть голоси,
Сказання згадуєш старе,
І рицарів часи –
І скніє пам’ять у журбі
На звалищі думок.
Та легше дихати тобі
Крижинами зірок.
Там око мружить небосхил,
Милуючись здаля,
Що навкруги не чорний пил -
Смарагдова земля,
І, начебто, немає меж
Для спадистих плаїв,
Де воду кришталеву п’єш
З весняних ручаїв.
Там череда готичних скель
Над урвищем морів –
Як неприступна цитадель
Для зайшлих кораблів.
Від тої величі завмреш
Із захватом в очах!..
Так бачу край, де ти живеш,
Володарю мурах.
19.12.17