Грiнченко Борис Дмитрович.
( с украинского).
Про воду живую спивает народ:
Кропи мертвеца той водою,
И он оживёт, и глаза распахнёт,
И станет душа молодою.
Хранитель воды-страшный змей огневой,
Он жжёт приходящих к кринице,
И только отважный решится на бой,-
И змЕя повергнет десницей.
Пошли нам, судьба, ратоборца с мечом,
Героя, со взором орлиным !
И вОды-живительным вешним дождём
Прольются по мёртвым долинам !
*
В казках я про воду живущу чував,
Що мертвого бризни тією водою —
І душу живую знов мертвий придбав,
І знов молодою пишає красою.
Хоч воду ту змій береже огняний
І кожного палить, хто йде до криниці,
Та смілому байдуже гидосний змій:
Несе йому смерть він у дужій правиці.
О, доле! Героя з огнистим мечем,
Що вб’є того змія, пошли нам, благаю!
Хай воду чудовну живущим дощем
Розбризка по мертвому краю!
1904 г.