Перевод на украинский язык стихотворения "Чулочки"
Предполагаемый автор: Эдуард Асадов / Муса Джалиль
__________________________
ПАНЧОХИ
Їх розстріляли вранці літом,
Коли іще біліла мла.
На страту йшли жінки та діти,
І з ними дівчинка ця йшла.
Їм наказали одяг зняти,
Біля лощини стати в ряд.
Та враз веселий крик дитяти
Крізь гул пронісся, мов снаряд:
«Чи зняти, дядечко, панчохи?»,-
Спитала крихітка мала.
І, не злякавшись анітрохи,
На німця очка підвела.
«Панчохи теж…»,- і в цю хвилину
Зніяковів фашистський кат.
І, подивившись на дитину,
Він опустив свій автомат.
В кайдани сорому закутий,
Солдат ногами в землю вріс.
«У неї очі, мов в Гертруди…»,-
Він шепотів собі під ніс.
Ця мить була на вічність схожа.
Дитя невинне, бачить Бог!
Наказ «Вогонь»! Ні! Він не може!
Але натиснув на курок.
Дитинка у панчохах впала.
Не встигла зняти, не змогла…
Солдате, а якби стояла
Твоя тут донечка мала?!
За що, мерзотнику, в дитини
Ти вирвав душу із грудей?!
Скажи, хіба ти є людина?
Чи може звір серед людей?!
Стояв есесівець похмуро
На перехресті двох доріг.
У серці біль, в душі зажура,
Він вперше усвідомив гріх.
І скрізь лунає сміх дитини,
І крик. Від нього не втечеш.
Його він чує і донині
«Панчохи, дядьку, зняти теж?!».
Можливий автор: Едуард Асадов / Муса Джаліль
Переклад Соломії Галицької.
ОРИГИНАЛ
ЧУЛОЧКИ
Их расстреляли на рассвете,
Когда вокруг белела мгла.
Там были женщины и дети
И эта девочка была.
Сперва велели всем раздеться,
Потом ко рву всем стать спиной,
Но вдруг раздался голос детский.
Наивный, тихий и живой:
«Чулочки тоже снять мне дядя?» -
Не упрекая, не грозя
Смотрели, словно в душу глядя
Трехлетней девочки глаза.
«Чулочки тоже!», - но смятеньем
На миг эсэсовец объят.
Рука сама собой в мгновенье
Вдруг опускает автомат.
И снова скован взглядом синим,
И кажется, что в землю врос.
"Глаза, как у моей Утины" -
В смятении смутном произнес,
Овеянный невольной дрожью
Проснулась в ужасе душа.
Он застрелить ее не может,
Но дал он очередь спеша.
Упала девочка в чулочках.
Снять не успела, не смогла.
Солдат, солдат! Что если б дочка
Твоя вот так же здесь легла?
И это маленькое сердце
Пробито пулею твоей!
Ты Человек, не просто немец
Или ты зверь среди людей…
Шагал эсэсовец угрюмо,
С земли не поднимая глаз,
впервые может эта дума
В мозгу отравленном зажглась.
И всюду взгляд струится синий,
И всюду слышится опять,
И не забудется поныне:
Чулочки, дядя, тоже снять?"
Предполагаемый автор: Эдуард Асадов / Муса Джалиль