Хоть років вже пройшло чимало,
та посмішка твоя жива
В житті по всякому бувало
уже й мої ідуть жнива
Як швидко все ж бо промайнуло
як в жуть, - змінився цілий світ
Ось я, - ледь, ледь, …сиджу на стулі
а вже минуло скільки літ?
Ось я стою із Вами поруч
маленький хлопчик, фото – мить
Поглянь, про щось своє міркую,
…все промайнуло, …час летить
А ось Ви з батьком, - там, …на призьбі
ніби то вчора, …я знімав
Десятки років пролетіло
хатини тої, - вже нема
Десятки років, - мить і вічність
крутять вітрила жорнова
І цівкою життя стікає
та посмішка твоя, - жива!
Та посмішка, - не помирає!
І знаю точно я одне
Усе на світі, …все минає,
- пам'ять про Матір, - не мине!
24.12.2007р.