***

Хтозна, що коїться в палаючім нічнім вікні.
не можна рвати плоть темних при місяці годин.
своїм зацвівшим та іржавим скальпелем грачі,
заглядують в собори тихих сльоз та сноведінь.

А за вікном лиш гучний вітер б'є німі дерева.
та в свою зміну вийшли працювати ліхтарі.
А місяць стогне, так боляче напевно,
Від того, що й без нього світло на нічній землі.
І тишу пробива лиш мат безхатченків чужих.
Вони як ліхтарі, повибрідали працювати.
Бійня котів, гавкіт собак, сміх молодих. " сон для слабих! " - будуть вони гучно кричати.
Але в усьому брудному пейзажі ночі.
мене цікавить річ лиш одна.
що коїться, й як зазирнути мені,
до палаючого, нічного вікна.