Зустрчувсн

Александр Соседка

Знову тебе ніжно обіймав,
Знову цілував твоє  обличчя,
Знову в рідні очі зазирав,
Знов ти посміхалась ,як і звично.

Знову у очах твоїх журба,
Коли вийшла сина проводжати.
Сльози полила наче верба,
Почала їх мовчки  витирати.
ПРИСПІВ
Як же усвідомити мені
Серце моє має ,як прийняти
Що лише було то у вісні,
Де мені привиділася мати.

Інколи ночами прокидаюсь
І прохаю: «Матінко не йди!»
Підійти до тебе намагаюсь,
Але не пускають ще туди.

Матінку свою не забуваю,
Бо жива у пам’яті моїй.
Та від суму завжди я зітхаю
По матусі рідненькій своїй.
Приспів
Як же усвідомити мені,
Серце моє має ,як прийняти,
Що лише було то у вісні
Де мені привиділася мати.
Сосєдка О.Д.                22.12.2017 р.