Вмie душа говорити...

Тина Павленко
А чи вміє душа говорити?
Вміє. Поглядом та мовчанням
І тихеньким  своїм зітхаттям,
Що надходить від щирого серця.
Бо душа - є крихке люстерце,
І  коли  ти її займаєшь -
Ти за Всесвіт відповідаєшь...

+++

Загубилась хата в бурьянах.
Вже така похмура, сіра стала.
А колись купалася в квітках
І гостину радо зустрічала.
Від тепер занедбана,пуста,
Кожний ранок з сумом зустрічає.
Тож стоїть хатина-сирота,
Марно на господара чекає.

+++

Чи хтось  бачив,
Як плаче серце?
...Ні не бачив.
Воно тихенько
Ронить сльози
І біль ковтає.
І ніхто той
Ваги не знає,
Яке серце несе
Надмірно,
Хоча й стука
Невтомно, мірно.
Вагу лиха, що
В плоть вчипилась
І отрутою розчинилась,
Але серце здолає лихо -
...В милосерді
Єдина втіха!

+++

Їй би дитину народити,
Навчити доньку вишивати,
А по неділям в храм ходити
І чоловіка обіймати.
... Вона ж поєднана з війною,
Де не народжують - вбивають,
Де не рахуються з красою,
Живе на попіл повертають...
А їй би народити сина.
Дитя до школи відряджати,
Та плаче люба Україна
І вже немає в світі брата.
Вона поєднана з війною,
Забрала та вже все,що мала.
Тому і жертвує собою -
На захист Батьківщини встала.

+++

Горить,
       палає мій Донбас...
         Гірка ціна у зради...
Залиште в спокої ви нас,
          некчемні землекради...
І не кажіть, що ви брати.
   Хіба ж  вбивають брата?
          Були кати і є кати -
            Тому й гремлять гармати...

+++

ВІЙНУ ЗАМИСЛИЛИ НЕ МИ!
ТАКУ СТРАШНУ, ТАКУ КРИВАВУ...
ГАНЕДЬБНІ СИЛИ САТАНИ
ЗАТІЯЛИ СОБІ ЗАБАВУ...
ВСЕ ДІЛЯТЬ, НИЩАТЬ БОЖИЙ СВІТ,
БО ГОСПОДА В ДУШІ НЕ МАЮТЬ.
ТО Ж БУВ НАПИСАНИЙ ОБІТ:
ТИ НЕ УБИЙ... ВОНИ ВБИВАЮТЬ...

+++

Не зрікайся.
   Не зречешся,
              а ні крові,
                а ні роду.
Твоє прізвище підкаже
                від якого йдеш народу.
Не зрікайся,
           не зречешся,
                не кажи: вогонь на воду,
Бо зненацька опечешся...
                не втрачай духовну вроду.
Не зрікайся,
           Не зречешся,
                бо така вже  Божа воля:
Перед кривдою прогнешся - розминуться щастя й доля...

+++
Не послезніться на сльозах
Вмитою кров’ю України.
У вас злослівя на вустах,
Ми  залишаємось єдині.
Ми нація, ми є НАРОД!
І хлібсольний, і вродливий,
Той, хто вважає, що ми – збрід -
Той ворог, покидьок зрадливий.