Ніхто нічого більше не хотів.
Стояла крапка, жирна, наче сало.
Як помогти розбурханій меті –
В трьох соснах, недолуга, заблукала.
Чомусь пішла туди, куди не слід –
У пошук за забутою весною.
Хрумтить на серці й під ногами лід
І скроні вже лякає сивиною.
Ніщо не вічне, кажуть. Все пройде.
Знайду консенсус з бідною метою.
Грудневий вітер норму відгуде…
Душа спочине вдвох із самотою.