Яка безглузда ситуація –
Твої обійми без мети.
І втрачена координація….
Скажи по правді – нащо ти?..
Не зболюй біль, не рань поранене,
Бо сколихнуться всі світи.
Уже й світання зарум’янене,
А я не сплю. Ну, нащо ти?..
Я помолюсь Її Високості,
Моїй Богині самоти.
Нема у похибці жорстокості.
Ти – просто так. Та нащо ти?..
Але нічим не докорятиму –
Тобі вже, мабуть, треба йти.
Ой жур журний та й понад хатами!
Скажи, коханий, нащо ти?..