Доброго вечора, пані Суспільна Мораль! Пишу Вам, аби попрохати палати в огні. У чоботях, повних калюж, я здійснила харам: "Я шльондра? Я шльондра!" — слова зцілувала терпкі.
Тільце дрижало, як те цуценя по зимі... Та букет тютюновий немов Благовість засіяв!.. Я знаю: пан Бог без діяння вострого німий, єдино хоробрих купає в свободах-зіллях.
— До П., до того вересневого хлопця
24.09.17