Автор: Людмила Юферова, Украина
Перевод Инессы СОКОЛОВОЙ
И ВДРУГ НА УДИВЛЕНЬЕ
Огни вечерние горят, как встарь,
Витрины красочны, мигают славно,
Смеётся отблесками луж декабрь,
Зимы дыханье хвойное отрадно.
И вдруг на удивленье, нет милей, –
На фоне темной веточки каштана
У круглых чаш горящих фонарей
Кипят клубки белёсого тумана.
Стоят деревья в мокрой темноте,
И вечер хочет золотого чая...
Наверно я в обычной суете
Невиданное раньше замечаю...
http://www.stihi.ru/2018/01/01/7701
---
Оригинал
http://www.stihi.ru/2017/12/30/367
МЕНЕ РАПТОВИЙ ПОДИВ ПЕРЕСТРІВ
Вогні вечірні мерехтять довкруж,
Вітрин сіяють погляди барвисті,
Сміється грудень розблиском калюж
І подихом, настояним на листі.
Мене раптовий подив перестрів:
У гілочках зчорнілого каштану
В кулястих чашах теплих ліхтарів
Киплять клубки білястого туману.
Стоять дерева в мокрому взутті,
І хоче вечір золотого чаю...
А може, я в буденній суєті
Небачене й нечуване шукаю...