Зір– колючки верблюжі– посеред безіменних слів.
Місяць в небі– язичком ягняти вдихає шафран стежинок.
На гілках сосен– душа– піднімається ввись на крони,
Де білки читають її думки.
Ховається кролик в траві осікаючись дивуванням.
Квіти– Божого Дерева– пролітаючого полиню, дратують вигуки.
По венам небесним– плескаються таїни каплями живиці.
Оранжевий жираф– серед евкаліптів– Чумацького Шляху.