Зима проспала

Людмила Снитко
ЗИМА  ПРОСПАЛА
(посмішка)

Дощі зухвалі вже відшуміли.
І пані-Осінь відбагряніла,
свої пожитки сховала в скриню.
А де ж блукає снігів ґаздиня?

Шукає вітер її у полі,
в яругах, хащах… Та у стодолі
срібляста панна спить на соломі,
співають тихо сніжинок сонми.

Їй вітер сивий лоскоче п’яти:
«Вставай, ледащо! Та годі спати!
Пора кувати річкам дзеркала!
Ти ж Новий рік вже й Різдво проспала!»

06.01.2018