Брама

      
За брамою сліди,
Напевно нескінченні
Все , що вело сюди
Зникає повсякденно
За обрієм Зоря
Світила не згасала
Та на початок дня
Омрійливо сіяла
Невтомний зорепад
Бажання усі знає
Та падають не в лад
Окремі зорі. Крають
Небесне полотно
Віками бездоганне
Не видає воно
Жадане за реальне
За брамою життя
Немов би зупинилось
А може майбуття
Назустріч йти втомилось
Не зволікають дні
Звичайною ходою
Веселі чи сумні
Спливають  за водою