Не треба мені стільки честі
Хто я така в житті чужому?
Не треба зайвих більше жестів;
присутність не значить нічого
Я не така як інші, як всі
Що тут поганого, не знаю
Моя поява викликає сміх,
обурення, навіть відразу
Не цікаво? Не мучте мене!
Я до вас теж не полізу
Вистачає власних проблем,
спати не можу спокійно
Мені не потрібна хвала:
Ще нема на це причини.
Не потрібно читати мораль.
я вже давно не дитина
Ну нема в мене друзів! І що?
Що тут дивного? Буває.
Це вже у звичку ввійшло давно,
і душа нікого не пускає
Я не всім відкритись готова,
не кожному знайдеться місце
Для доступу потрібний пропуск,
після чого дозволю сісти
Хай решта іде собі далі
Бо місце в мене лише одне
Для того його тримаю,
хто прийме мене таку як є
Без пафосу і без прикрас,
прикру, дивну, своєрідну
Без скарги про втрачений час
і непристойну поведінку
Я це я! Ви або зі мною,
або проти мене йдіть!
Я не можу слухати усього!
Я це я! І це мій власний світ!
©Тамара Цегельнюк
12.01.2018