В Липовецькій хірургії,
люди оживають.
Сердця добрих лікарів,
життя їм спасають.
Попав сюди сердця людей,
тремтять, застивають.
Заботливі Врачі! Медсестри!
Їх ніжно зігрівають.
Везуть людей сюди слабих,
побиті руки,ноги.
В цей час людина думає;
В життя нема дороги.
Хірург приложить всі зусилля,
всі рани Він загоїть.
Розбите серце у людини,
Врач ніжно заспокоїть.
Скаже Врач ласкові слова,
і рана заживає.
Укол Оксани Петрівни
всі болі убиває.
Тече по жилах кров до серця,
всі ткані оживають.
Врачам усім! Спасибі скажем!
Зате, що нас спасають.
31.07.06р.