Немає слів!
Лиш шквал емоцій!
Боже, поможи...
Наш світ згорів!
Всі там, - в сторонці
Візьми й скажи!
Я божеволію!
Та годі вже про тих,
кого нема!
Тепер, чужою волею
З білих, святих
Просто до тла!
Ну, хоча би спробуйте
Трішки зрозуміти
Моє божевілля!
Давайте, згадуйте
Як ми, - діти
Вперше взнали про похмілля!
Коньяк із льодом,
Аж до безтями
Життям не награвшись!
Лиш потім, - згодом...
Дійшли до тями
Вперше закохавшись!
І вперше (не часто),
Думка бродить,
крок за кроком...
А потім, з часом, -
і розум приходить,
пройшли найкращі роки.
М.Л.