Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2017/11/03/227
І солод не п'янить
На ложі в темній ночі,
Ця довгождана мить.
На жаль не твої очі...
На жаль не відновить
Кохання те, що було
І це мене гнітить,
Гукає у минуле...
Гукають ті слова,
Що шепотіла тихо ...
Не знає чергова,
Для неї лише втіха
Для неї я віддам
Всю ніжність, ласку рук,
Але лишуся сам
В обіймах своїх мук
Бо солод не п'янить,
Душа її не чує,
З моєю не злетить.
Тебе мені бракує...
П.В.М. 16.01.2018г.