Твої обійми складно не любити…
У них ховається усе моє життя.
Під теплим дотиком живуть щасливі діти,
Щасливим біля тебе став і я.
Я пам’ятаю, пам’ятаю твої очі…
Твій погляд ніжний, серед тисячі вовків,
Які їдять чуже життя охоче,
Яким ніколи не забракне підлих слів.
Не важко, в світі, бути просто сином,
Найважче - цінувати ту любов,
Яка до скону йде життєвим плином,
Яка дала у жили теплу кров.
Не важко й знать, що я уже дорослий,
Найважче - рахувать твої літа.
На жаль, живуть незримо всі, наосліп,
Допоки, рідне щось в житті не відцвіта.
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2018