Да бярозы белай... на других языках

Журавушка 1
Да бярозы белай прыхінуся,
Боль сярод галінак заглушу
І з журботай, хмелем абаўюся,
Шчасця ў сяброўкі папрашу.

Нікну я паныла галавою,
Ветрык носіць гора-ўспамін -
Ты пайшоў павольнаю ступою,
Быццам, ненарокам, заблудзіў.   

Стала горка мне, і так здаецца,
Што дагнаць кахання не змагу.
Кроў гарачая па сэрцу льецца -
Не сустрэць бы буралом,бяду.

Напаі мяне гаючым сокам,
Дакранісь да цёплых рук маіх.
Мы з табой, сяброўка, адзінокі...
Сціхнуў вецер, ад журбы, прыціх.

Лісце ціха ападае долу...
І сляды згубіліся ў траве.
Толькі сэрца не жыве дакорам -
Хай каханне ў памяці жыве!   
***
Спасибо большое за чудесный
перевод текста Любови Григорьевой!


Я к берёзе белой прислонюсь,
С грустью, вокруг хмелем обовьюсь.
Боль в её ветвях я заглушу,
Счастья у подруги попрошу.

Уронила голову на грудь,
Воспоминаний ветер мне явился.
Ты пошёл и медленным был путь,
Будто, ненароком, заблудился.

Стало горько, и мне так сдаётся,
Что догнать любовь я не смогу.
Кровь горячая по сердцу льётся,
Словно бы почувствовав беду.

Напои меня целебным соком,
Веточками тёплых рук коснись.
Мы с тобой, подруга, одиноки,
От печали даже ветер стих.

Опадают вниз тихонько листья...
И в траве затеряны следы.
Нет к тебе укора в моих мыслях-
В памяти любовь живёт и ты.