Дитяче милосердя

Виктор Зиновьев
З дитсадка веде бабуся
Маленьку онучку.
Та вмовляє: «Купи жуйку.
Ну хоч одну штучку».
Вговорила. Пішли разом
Вони до ларьочка.
А там тьотя на плакаті -
Гола, без сорочки.
Тут про жуйку вмить забула
Маленька онука.
Задивилася на тьотю
Й каже: «От так штука…
Отакенна здоровенна
Сорому не має…
Стоїть гола, наче бубон,
Ще й оком моргає.
Мабуть мало заробляє,
Що труси не купе.
То навісила б ганчірку
Якусь нижче пупа.
От якби адресу взнати,
Я б їй надіслала
Старі мамині колготи,
Шматок хліба й сала.