Дарите, люди, добрые слова
О том, как пахнут липы на рассвете,
Как зеленеет нежная трава
И утром солнце ласковое светит.
О том, как улыбается заря,
Обняв крылами небо на закате.
Как у реки костры рябин горят
И вербы поправляют робко платья.
О том, как чист и свеж июньский дождь.
Как шепчутся с осинами березы.
Как в поле василькам кивает рожь
И падают сосулек капли-слезы.
О том, как в тихо дремлющем пруду
Купается Луна, касаясь лилий
И прижимая юную звезду,
Два облачка от радости застыли.
О том, как ветер вишню целовал
И радуга сияла в перлах-росах.
Как листопад устроил карнавал
И Лето заплетало ивам косы.
Пока любовь вселенская жива.
Пока дано Весною птиц услышать.
Дарите, люди, добрые слова,
Храня душою посланное Свыше.
***
Даруйте, люди, добрі слова
Про те, як пахнуть липи на світанку,
Як зеленіє ніжна трава
І вранці сонце ласкаве світить.
Про те, як посміхається Зоря,
Обнявши крилами небо на заході.
Як біля річки багаття горобин горять
І верби поправляють боязко сукні.
Про те, як чистий і свіжий червневий дощ.
Як шепочуться з лосинами берези.
Як у полі волошкам киває жито
І падають бурульок краплі-сльози.
Про те, як в тихо дрімаючому ставку
Купається місяць, торкаючись лілій
І притискаючи юну зірку,
Два хмарки від радості застигли.
Про те, як вітер вишню цілував
І веселка сяяла в перлах-росах.
Як листопад влаштував карнавал
І літо заплітало вербам коси.
Поки Любов Вселенська жива.
Поки дано Весною птахів почути.
Даруйте, люди, добрі слова,
Зберігаючи душею послане згори.
25.01.18. (14:00)