ми познайомились з тобою у книгарні,
вчепились у одну книжку, яку я не мав наміру і читати,
все довкола одразу здалося таким вульгарним,
що мені /захотілося тебе/ хоча б між сторінок, та заховати,
від цієї невираженої естетики, неприродньої патетики,
від чого почали зсихатися навіть квіти.
і у цю хвилину будь-які приклади арифметики
читалися б мені нерозв’язними, хоча б їх одужали навіть діти.
у темні часи краще видно світлих, кажуть мудрі, напевно є так -
бо коли я броджу лабіринтами цього світу,
не дивлячись на усілякий бардак і тиск контратак,
не помічаючи ні зневіри, мети, немов гул трембіти,
я десь, та знаходжу частину тебе, таки світлу,
світлу таку, яку хочеться розуміти, чути та відчувати.
ми познайомились з тобою у книгарні, що взагалі не має значення, назви і титулу,
і вчепилися у одну книжку, яку я не мав наміру і читати.