На маківці гори,
якій повидирали патли скажені буревії,
Сидить принишклий Одін
і ловить хмари,
щоб надоїти келих віскі.
Його сиву голову
куйовдить подих моря,
а краплі туману осідають на вії...
А в старенькому плеєрі
крутяться пожовклі від плину часу диски...
Він похитується з боку на бік,
слухаючи чарівний шепіт гітари Блекмора Річі,
І спливають примарами в небі
сяючі із безодні небуття свічі...
2013-03-31