І ти ідеш, і я - іду.
Удвох йдемо у різні боки.
Я не сповільнюю ходу
у світ привабливо жорстокий -
бо ти ідеш, і я - іду.
І ти ідеш, і я - іду.
Іду безмовно і навшпиньки.
Калина пломінка в саду -
примерзлі спогади зі скриньки -
в них ти ідеш, і я - іду.
В них ти ідеш, і я - іду,
не піднімаючи обличчя.
Тінь на снігу - мою, бліду -
ховає сивогривий січень.
Не замовляй йому біду!
Не замовляй йому біду.
- Яка ковзька моя стежина! -
Ще ненароком упаду
і вщент роздряпаю коліна,
і далі, мабуть, не піду...