Хатка над полечком

Ангелина Длинка
Хатка малесенька,
дахом соломочка,
ой снопи - снопики,
хата над полечком.
А дитя малеє,
а зима стужая,
а у хатиночці -  ми,
сім"я дружная.
Мила господарка,
наша бабунечка,
мама із батечком
й сім ясних сонечок.
Світлом голівоньки
неба прикритії         
ласкою Господа
дітки зігрітії,
віконця малії
та всі узорами,
пташки страждальнії
змерзли із горями.
Змерзли навіченьки,
з бідами - страхами,
стали безсильними
мертвими птахами.
Птахи та ворони
білі бо зломлені,
мертві бо зліснії,
й на вікнах тісно їм.
Хатка натоплена,
дрівця вже попелом,
біло - сіресеньким,
й тепло малесеньким.
Діточкам - сонечкам
піч із ослоночком,
бо верху не дістать
щоби в теплі зростать.
А в печі жариться,
а в печі вариться,
й з печі вилошником
баняк дістанеться.
Потім на декові
пиріжок маковий,
ой мої маченьки,
ой мої смачненькі.
...Ворони зтаяли,
вікна відтаяли,
пиріжок їсть маля
з світлими тайнами.
Знає та тайночка
роду всю правдочку,
й маку мій враг не з"їсть
й не збере в купочку.
Милії- ріднії,
серцю привітнії,
ви - вже до Боженька,
там де надійненько,
ми же ті зернятка
макові з ласкою
вашою, ріднії,
Женя з Наташкою,
Любочка й Сашенька,
Жанночка й Галочка,
ще є Тамарочка,
я, Ангеліночка.
Милії, ріднії,
в дні наші зимнії
хаткою з кришою
не солом"яною,
бо любов вічная,
бо піч предвічная,
там де зігріє нас
зірка досвітняя.
Досвітком - раночком,
зцілить від раночки,
дружну родиночку
й каждого дниночку.
Боженько! Миленький!
Матінко! Ми нехай
всі в кулак з вірою,
та без насилія,
без птахів смертників,
голоду стріл лихих
сили продажноі,
щастя нам кожному.
Діток здоровеньких,
літ й зим та повненьких
радості в Боженьці
любові в Матінці,
всім - долі красної,
всім - миру й радості!
Благословіть же нас
в світлий путь,
добрий час.
2017Р. ГРУДЕНЬ