Дзінь - дзень,
прилетів передзвін,
дзінь - дзень,
там і тут, там і тут.
Хлюп-хлюп, неба синь, неба синь,
Дні розмаїтні ідуть!
Встань, встань ти від сну, ти від сну,
Крила ясним дням не тримай!
Ген, ген, ген злетіла весна,
З нею, разом з нею- злітай!
-Весна-дівчина вмить розвіє кручину,
Весна-дівчина запалила вогонь,
І не шукала, що же то за причина,
Чому у серці розцвіли квіти знов...
І не шукала, осінь час підганяла,
На бал осінній з феєрверком думок,
Зоря упала і тоді загадала:
На бал піду я лиш з весною удвох...
Крил, крил широта, широта,
Змах, змах – по осінніх містах!
Дзінь-дзень – заспівали міста,
Гей, гей, дні святкові ідуть!
Там, тут в села вісточки йдуть!
Звільни свою мрію від сну!
Так, так, осінь, ти чарівна,
Коли в мріях володар – весна!
...На бал осінній понеслось небо синє,
По синім небі – золоті килими,
Веселко-мріє, знову стали ми сильні,
Бо наздогнали швидкі крила весни.
І не злякають нас незвідані далі,
Якщо протягне весна дружнє крило,
На бал осінній свій білет ми придбали,
Пустивши в серце незгасиме тепло...
Дзінь-дзень – весняний передзвін,
Дзінь-дзень – в дні осінні влетів!
Там,тут, не жаліючи крил,
Мріям в простір двері відкрив!
Гей, гей, дні веселі ідуть,
Мрію ясних днів відпускай!
Щастя в кожний дім принесуть!
Разом з передзвоном співай!
...Веселка-мрія у полон передзвіна,
Навік попала і залишилась там,
Цар-колос стигне на безмежних вітрилах,
Чарівні мрії розплелись по снопах.
І знає колос кожну долю і голос,
Що в чорну ріллю положили зерно,
І знає мрія, що весна, як надія,
Тебе в негоду поцілує в чоло...
2010р.