Никола Вапцаров
Нині ранком – що за диво? –
в’ється пташечка грайлива,
в’ється ластівка в вікні.
Почала вона мрійливо:
«Цвірь-цвірінь, відчиніть,
хай хоч на маленьку мить, –
мушу саме так вчинити, –
і простіть, благаю вас,
що збудила в ранній час.
Відлітаю я, гай-гай,
з діточками в теплий край». –
Розчахнули вікна діти,
нум до пташки говорити:
«Чом летиш у теплий кут,
чи тобі погано тут?!
Мо’, – питають сумовито, –
ти чомусь на нас сердита?
…………………………
…………………………
Прощавай, вертайся знову,
будь щаслива і здорова».
(переклад з болгарської – Любов Цай)
***
Никола Вапцаров
Тази сутрин рано-рано
пред прозореца застана
малка птичка, лястовичка,
и унесено захвана:
«Чик-чирик, чик-чирик,
отворете ми за миг,
отворете и простете,
че ви будя в този час,
но какво да правя аз?
Днес ще отлетя от тук
с моите деца на юг». —
В миг прозореца отворен
и децата й говорят:
— А защо на юг, нима
лошо ти е у дома!
Може би си ни сърдита? —
с страх дечицата я питат
. . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . .
Е, довиждане тогава
и бъди щастлива, здрава.