В третьому
1
Я в серпні бачу: снігу
білим-біло намело!
це серцем бачу
білизна
ніби нічого й не було
домашні небеса
і що було те загуло
сніги!
але не холодно
тепло
є чистота душі –
і видно мов крізь скло
та ще прозоріше і вище ніж було!
навічно! – не на декілька хвилин
от і зостався я із Богом сам-один.
2
Як би в кіно живуть
(і чим були вони)
велосипеди корови
школа
і лижі й ковзани
і друзі-друзі
(і ніяких ворогів)
і огороди і поля
й ставки
купаємося ми
пісенна любляча земля
і я межи людьми...
от і дитинство відійшло...
і в серці плачем ми
от і зібрались в книги
в згусток – як жили:
він є такий що нас читатимуть
(колись)…
О юність моя чиста!!! я б моливсь
на тебе!
та от Богу знадобивсь.
Той бачив: як
в соціум-пекло
ліз
і як вилазив.
Похоже, я для пекла вмер.
І народивсь в Його життя.
Далі дорога йде вперед і вгору –
У цьому світлі дуже видно:
І з нього я нікуди й не виходив.
2000