Спогади милj

Валентина Вересоцкая
Давно.Так давно все злетіло!
Та раптом замислилась вмить.
Чому такі спогади милі?
Чому так серденько тремтить?
Дитинство.І юність.Заграви
У мріях.У думках. Вві сні.
Щорічні.Щоденні справи.
Нагадують юність мені.
Та ось коли знов приїжджаю!
Зустріну я друзів своїх!
Так трепетно іх обіймаю!
Зізнатись у цьому не гріх!
Серденько тріпоче.Тріпоче.
Немов ластів*ятко мале!
Час зупинити так хоче!
Який невгамонно пливе.
Зупинись час!Тихенько благаю.
Нестерпно.Невпинно молю.
Повірь мені!Твердо знаю!
Тебе до нестями люблю!

Січень 2018 р.