...Що ця пташечка принесла,
що за вісточка воскресла:
треба жити...треба жити...
треба жити!... треба жити!...
Треба жити! Треба жити!
І любити! І любити!
І любов цю дарувати!
І творити! І ласкати!
Лети казко! Лети ласко!
Лети мрійко! Неси вістку!
Треба жити! Треба жити!
Треба біль свою згубити!
Серцю кожному- ту ласку!
Серцю кожному- цю казку!
Серцю кожному- цю вістку!
Богородиці- записку!
Бо палає! Бо сіяє!
Гавріїл їй- сповіщає:
"Будеш - жити! Будеш- жити!
Богу Синочка- родити!
Сина Господу- сповиєш!
Землю Сонечком - зігрієш!
Хай це Сонечко- сіяє!
Щастям землю- зігріває!
І Любов його палає!
І ця пташка- сповіщає!
І ця пташка- легкокрила!
Богородиця- щаслива!"
Її одяг- осіявся!
Її одяг- ізмінився!
Кольорів п"ятсот тут разом!
Хай вони про це- розкажуть!
Як ця Діва в світ ступала!
Як народ весь навіщала!
Через трепетне сердечко!
І цю вісточку- послала!
Бо ці фарби кольорові!
Несуть світові здоров"я!
Несуть світові багатство!
То священне! То прекрасне!
Бо Сама Вона- Прекрасна!
Й розказала нам завчасно!
Що п"ятсот цих фарб- не казка!
Що це Бога Світла Ласка!
Що Отець Святий то знає!
Бо Він Сам Її - вдягає!
В Благу Вістку! Фарби чисті!
Богородицю- Пречисту!
Двері в Рай нам відкриває!
Від злих митарств- захищає!
І блаженство шле нам в душі!
Так любімо Матір - дужче!
Серцю кожному- ту ласку!
Серцю кожному- цю казку!
Серцю кожному- цю вістку!
Богородиці - записку!
2006р.