Літ не тринадцять вже минуло,
Як нас пасе лукавий ж*д.
В отару всіх, в хліви, нагнули,
так нАгнутими добре жить.
І всім так любо любо стало,
пайки предобрії дають,
то бурьяну, буває з салом,
кропИвою по спині бьють.
Не молимося дружньо Богу,
не знаєм як, нема кому.
Не весело, в душі тривога,
закрили мізки у тюрму.
Сонцю гріти мабуть хвате,
пора вже палити.
Од гріха згоріла хата,
в хліву добре жити.
Дав Господь дарів багато,
і Дніпро і кручі,
ще й лани широкополі,
з них врожаю кучі.
Бридня!Позабували рідне,
козацькі шиї ляхам гнем.
Панам свою віддали землю,
Нас з неї випалять вогнем!
На брата брата натравили,
посіяли вражду між нас.
То ті що Господа убили,
та близько вже розплати час!