Мавка

Татьяна Каминская
Моє безсоння хмаркою-овалом
Вже відпливало від пащеки ночі.
Зоря ранкова небо цілувала,
Ревниве сонце відкривало очі,
Промінням зігрівало ліс зелений,
Що на світанні скинув темну рясу.
Гілля додолу опускали клени,
Загублені у просторі і часі.
Верба хапала хвацько так за руки,
А я мовчала, не здіймала галас,
І обвивалось тіло листоспрутом,
Щоб Лісовою Мавкою я стала.
==================================

 Авторский перевод не русс.язык:

Прервался сон. Он тучкою-овалом
Подальше отплывал от пасти ночи.
Заря, проснувшись, небо целовала.
Ревниво солнце открывало очи,
Лучами согревало лес зелёный -
Расстался с чёрной рясой утром ельник...
А мне дорогу преграждали клёны,
Потерянные миром параллельным.
Протягивала Верба руки-прутья,
Противиться объятьям силы мало.
И обвивалось тело листьеспрутом -
В Русалку я Лесную превращалась.