Я маю безліч незабутніх перемог,
Та лиш одна мене по-справжньому чарує, -
Ота, яку мені віддав сам Бог,
Ота, яка мені весь світ дарує.
Весна живе в закоханих серцях,
В ній розцвітають сонні, п’яні віти.
Любов кипить лиш у її творцях
І тільки їм вдається це узріти.
Небачене, незриме не для нас!
Бо наші мрії стелять, ген, усюди.
Кричить життя, а з ним кричить і час.
Так болісно, коли не люблять люди…
Не завжди будеш сяяти в житті,
Та в мене є освічена дорога.
На тій, безмежно відданій путі,
Твоя любов – моя довічна перемога.
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2018