Зрада

Коломоец Людмила Ивановна
Байдужість - градом ляпасів.
Відчуження холодом дуло .
не розкажешь про те усим
душу  боляче трусонуло.


Всі питання - звернулись в вузлик.
 я  мов загнана в темний кут .
Мені боляче. так безглуздо .
Що так вірила в вас я тут.

І повняться очі слозами,
І жовтіє листя берізок.
Що зробилось скажіть із вами?
Або може питати пізно ?

Чому-сь  хмуриться синє небо,
і мурашки біжать по кожі.
 моя доля, - підбитий лебідь
Шкандиба. Вже літать не може.