А в душi - ми лишились дiтьми...

Коломоец Людмила Ивановна
Ми в душі - залишились дітьми,
Хоч здавалось -дорослими стали.
в снах дитячих -  від грішной землі
Відірватися могли. І літали...

Наче  в стіг назбирались роки.
поважніли, і мрій не  вже не мали.
Не злітали.  тепер навпаки -
Крила в курній коморі тримали.

Тому, віримо може під час -
Коли серце  втомиться невдахой
Душі наші, як сяйво, від нас
В далину будуть плинути  птахом.