Зроби вибiр... (Владимир Олийнык) / Стихи.ру

            Усе життя я думав завжди,
            Поетом важко стать чи ні.
            Настав той день, коли писати,
            Так захотілося мені.

            Брехню писати я не в силі,
            У нас немає твердої руки.
            Тепер у нас на Україні,
            На кожнім кроці жебраки.

            А що робити тій людині,
            Яка весь вік віддала праці.
            Ох! Пенсію їй дали нині,
            Як кістку кинули собаці.

            Війна палила все навкруг,
            Земля горіла, дим стояв,
            А в українця був той дух,
            Він мужньо землю захищав.

            Коли все буде у законі?
            Коли нас будуть захищати?
            Бо всі працюємо, як коні,
            Задаром мусем працювати.

            О, брате наш? Ти більше вартий,
            Бо любиш землю і працюєш.
            Послухай босе, пане впертий,
            Хіба ти нас тепер не чуєш.

            Зазнався ти, від’їв мордяку,
            Усе загріб, запас зробив.
            Ніколи ти не їв пиляку,
            А Україну-неньку розвалив.

            А завтра браття, усі йдемо
            Щоб депутатів вибирати
            Подумай брате, зроби вибір,
            Щоб знову жебраком не стати.

            01. 04.1998 р.