Я завжди буду сином України!
В її полях я бачу матір і себе, -
Оту маленьку і закохану людину…
І стежку, що до щастя приведе.
В моїх очах стрімке, зелене збіжжя.
Те, що вдихає і торкає синь.
Тут є усе, чим і не снило зарубіжжя, -
Та світова й беземоційна тінь.
Шумить ріка, хитаються смереки.
Юнак, кохання, дівчина в човні.
В небесному шатрі летять лелеки,
Летять, як наші чорно-білі дні.
Я гордий бути сином України!
Я радий їй віддать всього себе.
Оту маленьку і закохану людину…
І долю ту, яку ніхто не відбере.
_____________________
© R. Tserkovnyy, 2018