Спеціяльна Енеїда
.
.
.
Блідий місяць
Поцупили хмари
В кохання кишеню
Сховали
Зорі з тих хмаринок
Хмелю ночі
Напились
П"яні з неба
Долу впали
Сонце увімкнулось
Вранішність настала
В глибокій зажурі
Вибралась Муза з павутиння
Мідний горщик
Із печі дістала
Води джерельної
З-під Парнасу
Налила
Шмат м"яса
Пегасу
В нього поклала
Моркви, картоплі
Спеції добавила
Трішки афоризмів
І Харизму додала
Борщик зварила
Тільки-но ложку я взяла
Кришку відкрила
Ящиком Пандори
Горшик той став
Їжа полинула на к р и л а х
Слинку голодну ковтнула
Лиш крихітна надія на денці
Приклеїлась, завалялась...
Ось що я Музі сказала.
Слухай-но Музо,
Полізай-бо назад
В павутину
Бо мене вже дістала
Дрібки надії - то мало!
А тебе павуки в павутинні
Мухами творчості годують
В дзеркало подивись,
Ти вже й літати
Від того корму не в силі
А я голодна зосталась.
Хустку вдягну
Піду до Парнасу
По живу
Джерельну воду
Заварю борщик сама
Із дрібки надії
Із корінців мандрагори
Із пахощів весни
Із осені жовтого листу
Із любові і горя
Задивляться боги
На мою творчу вроду! )))